Науково-методична діяльність

Презентація до педради "Моделювання сучасного уроку на засадах продуктивного навчання"

Доповідь: " Впровадженя педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у роботу "

Педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського має багатогранний характер. Твори його – це золоті розсипи педагогічних ідей, знахідок, рекомендацій і просто добрих порад. І особливо актуальними стають вони сьогодні, в умовах оновлення змісту освіти.

На сучасному етапі відбувається реформування освіти в Україні і світі,

переорієнтація її на виховання людини, яка не тільки володітиме певним багажем знань, умінь, навичок та способів діяльності, а й умітиме виконувати

свої обов’язки відповідно до сучасних теоретичних надбань, світових вимог і

стандартів певної галузі.

Саме в працях В.О. Сухомлинського ми знаходимо  відповіді на те, як

виховувати людину – творця, гуманіста, патріота свого краю, своєї Батьківщини.

Видатного педагога хвилювали ідеї особистісного підходу до організації навчання, розкриття індивідуальних обдарувань і нахилів, творчої ініціативності учнів. Читаючи ці твори, ще і ще раз переконуюся  у ефективності його системи роботи, в її співзвучності сьогоднішнім завданням освіти.

 Особливу увагу звертаю на такі вислови Василя Олександровича зібрні у його / Вибраних творах в 5-ти томах, К.,1976-1977

‐ «В учінні повинна бути індивідуалізація: і в змісті розумової праці (в характері завдань) і в часі» [т.2, с. 468];

‐ «Спостереження – необхідна умова розумового розвитку» [т. 2, с. 472];

‐ «Все шкільне життя повинне бути пройняте духом гуманності» [т. 4, с. 496];

         ‐ «Знання потрібні насамперед для того, щоб стати Людиною, Громадянином своєї Вітчизни, культурною особистістю, творцем, батьком, матір’ю» [т. 5, с. 340];

‐ «Виховати органічну потребу в самоосвіті, бажання набувати знання протягом усього життя» [т. 4, с. 9];

‐ «Школяр – не пасивний об’єкт навчання, а активна творча сила, активний учасник процесу оволодіння знаннями» [т. 4, с. 214];

‐ «Добувати знання – це значить відкривати істини, причинно-наслідкові й інші різноманітні зв’язки» [т. 5, с. 366];

‐ «В основу системи навчання треба покласти яскраву думку, живе слово і творчість дитини» [т. 5, с. 340];

‐ «Передаючи знання іншим, учень багато чого усвідомлює сам» [т. 2,

с. 487];

‐ «Шлях від осмислювання фактів, речей, явищ до глибокого розуміння абстрактної істини (правила,вислову) лежить через практичну роботу, що якраз і є оволодінням знаннями» [т. 2, с. 456];

‐ «Обов’язково має бути на уроці самостійна робота, в процесі якої осмислюються факти і здійснюється перехід до узагальнюючої істини» [т. 2, с. 459];

‐ «У багатьох розумних від природи, обдарованих дітей і підлітків інтерес до знань пробуджується лише тоді, коли їх рука, кінчики пальців включаються в творчу працю» [т. 2, с. 483].

Стає зрозумілим, що на сучасному етапі реалізувати ці вимоги можна

лише використовуючи освітні технології особистісно орієнтованого навчання:

‐ інформаційно-комунукаційні технології;

‐ інтерактивне навчання;

         ‐ метод проектів

‐ методика розвитку критичного мислення;

‐ диференційоване навчання;

‐ інтегроване навчання;

‐ розвивальне навчання та інші.

Працюючи над піднесенням ефективності уроку, використовую у своїй діяльності ідеї В.О. Сухомлинського про гуманізацію навчально-виховного процесу. Гуманізація – поняття узагальнююче, це напрям, керівна ідея в його педагогічній спадщині, яку необхідно втілювати в життя. Гуманізація навчання – це прояв у спільній діяльності вчителя і учнів взаєморозуміння, доброти, поваги і довіри. Великий гуманіст переконливо довів «в теорії і практиці», що гуманні засади є основою життя кожної людини і суспільства в цілому. Якщо виховання не спирається на цей фундамент, то воно приречене на невдачу.

 Проблему гуманізації навчання В.О. Сухомлинський розглядав багатопланово – це емоційність навчання, взаємозв’язок чуттєвого і логічного у пізнавальній діяльності учнів, формування пізнавальної активності учнів, організація навчання як процесу самовираження, розвиток учня, який орієнтується не на середньостатистичний рівень, а передбачає можливість вищих досягнень для даного віку, для конкретної дитини за відповідних умов.

Використовую у своїй роботі гуманістичні ідеї В.О. Сухомлинського, які знаходять своє відображення в особистісно орієнтованих технологіях навчання, ці

технології включають учнів в активну діяльність, стимулюють розвиток мислення, уяви, викликають позитивне ставлення до навчання.

 Серед інтерактивних методів навчання перевагу віддаю таким методам, як: мозковий штурм, дискусія, рольова гра, метод проектів,розвиваюче навчання.

На уроках історії Середніх віків у 7 класі на етапі актуалізації опорних знань з теми « Народження Середньовічної Європи» за допомогою методу «мозкового штурму» визначаємо причини Великого переселення народів; у 8 класі на уроці з теми «Завоювання Нового Світу» » визначаємо причини Великих географічних відкриттів; під час вивчення теми «Середньовічне місто» у 7 класі на етапі пояснення нового матеріалу за допомогою методу «мозкового штурму» називаємо причини виникнення міст; а вивчаючи тему «Хрестові походи» - причини поразок хрестових походів. У 10 класі на уроці «Соціально-економічне становище радянської України на початку 1920-х рр. Господарська розруха», економічне і соціальне становище населення в роки непу , у 8 класі на уроках історії України під час вивчення теми «Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об'єднання України» «штурмом» визначаємо причини занепаду Правобережжя та його переходу під владу Польщі, і так далі.

Рольові ігри використовую на уроках у7 класі з теми «Суспільний устрій Київської держави у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.» Гра «Місто майстрів», тут під час підготовки до рольової гри діти вивчають ремісничі спеціальності, створюють проекти – «майстер-класи» з виплавки руди, ковальського ремесла, зброярства, гончарства та інші.

У 8 класі на уроці з теми «Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький»- рольова гра «Прийом в козаки»

Дискусія – це дослідження і колективне обговорення будь-якого суперечливого питання з метою правильного його розв`язання.

Вже у 7 класі починаю проводити уроки у формі історичної дискусії.

Зокрема при вивченні теми «Прихід Святослава до влади».

У 8 класі – «Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII        ст. «Вічний мир». « Іван Мазепа – зрадник чи народний герой?»

У 9 класі – «Відродження громадівського руху в 70—90-х роках.»

У 10 класі – «Масові репресії та їх жертви.Утвердження тоталітарного режиму в Україні.»

 Проведенню такого типу уроку передує самостійне опрацювання учнями списку літератури, підготовка питань для дискусії, дослідження учнями поставленного питання, тут же використовую проблемне питання або створення проблемної ситуації   що дозволяє створити сприятливі умови для мовленнєвої, творчої активності учнів, спонукає їх до активної пошукової діяльності. Проблемне питання повинно бути одночасно пов’язано із змістом попередньої міні-лекції та вимагати залучення матеріалу, який учні самостійно засвоїли вдома (змісту прочитаного твору, розуміння його теми, основної думки , проблематики). На цьому етапі можна також застосувати методи «мозковий штурм», «прес», складання асоціативного куща тощо. Дуже важливо створити ситуацію успіху та усвідомлення власної значущості кожним учнем. Адже наступним етапом буде робота в групах, у якій кожен повинен знайти своє місце

Презентації роботи в групах обов’язково повинні супроводжуватися зв’язним усним висловлюванням з чіткою аргументацією позиції групи та висновками. Дітям 7-8 класів даю алгоритм, слова-підказки:

1. Ми вважаємо…(позиція).

2. Найкращою ілюстрацією цього є…(символи, схеми, малюнки).

3. Тому, що… (пояснення, аргументи, докази).

4. І тому … (висновок).

     Презентація може бути у вигляді виступу лідера, з доповненнями членами групи чи без,  «снігової кулі», коли учні висловлюють свої думки по колу.

Учні виконують проекти з тем « ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ» 7 клас,

«Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода» 8 клас,

«Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків.» 9 клас,

Українські політичні партії та об’єднання. Є. Коновалець. С. Бандера. Д. Донцов. В.Липинський. 10 клас,

 На уроках створюю спокійну, доброзичливу атмосферу

         Роботу зі здібними дітьми здійснюю під час індивідуальних занять згідно розробленого плану роботи зі здібними учнями та на засіданнях кзаєзнавчого гуртка.

Невід’ємною рисою уроків історії є краєзнавчий принцип викладання. Адже вивчення історії власної місцевості під час екскурсій,  сприяє вихованню патріотизму, формує знання, необхідні для майбутньої практичної діяльності, дає можливість показати учням, що цікаве і невідоме знаходиться поряд з нами, потрібно просто його побачити. Саме тому організовую екскурсії для вивчення історії своєї малої Батьківщини, історичних пам’яток району та області, визначних місць України.