"Не згасити вогонь пам`яті" Єдиний урок мужності до дня визволення України, міста Дніпропетровск від фашистських загарбників
Мета уроку:
- формування в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого;
- виховання громадянських почуттів, свідомої соціальної активності та відповідальності;
- формування й розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Вітчизни, на прикладі подвигу людей старшого віку та дітей війни;
- формування інтересу до вивчення історії Великої Вітчизняної війни.
Обладнання:
Фотографії учасників війни, карта «Україна в роки війни»
Хід уроку:
І. Початок Великої Вітчизняної війни. Захоплення України.
ІІ. Хід військових подій.
ІІІ. Визволення Дніпропетровщини та України
Вчитель:
Дорогі учні, у нас зараз пройде незвичайний урок. Сьогодні ми будемо говорити про мужність, мужність визволителів України. В тлумачному словнику записано: "Мужність – це риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо відвага, сміливість.
Велика Вітчизняна війна 1941-1945 роках – це не лише її подих, ще і сьогодні холодить кров у жилах тих, хто був свідком жорстоких звірств фашистських загарбників. Вона кардинально повернула життя всієї країни прийшла в кожний дім, кожну сім‘ю. Війна залишила в своєму полум‘ї мільйони людських долей, принесла страждання і горе, які гостро і скорботно хвилюють народну пам‘ять.
Чому вибір упав на 22 червня? Існує таке пояснення. У новій канцелярії в Берліні стояв найдосконаліший телескоп, за яким фюрер, великий прибічник астрології, звіряв свої рішення. Дату нападу на СРСР він також «прочитав» за допомогою цього телескопу.
Учень 1
Більш як 41- мільйонний народ опинився в епіцентрі воєнних дій. Українці приймали німецьку агресію, як смертельну загрозу для себе.
Дуже важливе місце в планах німецького командування відводилося загарбанню в найкоротші строки України з її величезними сировинними ресурсами та родючими землями. Саме в такий спосіб Гітлер та його прибічники сподівалися посилити воєнну економіку Німеччини, створити вигідний плацдарм для швидкої перемоги над СРСР для досягнення світового панування. 23 червня 1941 р. берлінське радіо урочисто повідомило всьому світові, що концентрація військ на радянсько-німецькому кордоні є найбільшою за всю історію людства.
Ми повинні пам‘ятати усіх, хто загинули на цій війні. Вони і тільки вони принесли нашій державі визволення та мирне життя.
Все далі в історію відходять жорстокі битви Великої Вітчизняної війни, в яких наш народ проявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли світлі квартали міст, нові заводи і фабрики, здається, ніщо не нагадує про війну.
Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пощадив самого життя, заради щастя нинішніх поколінь. Подумайте тільки, яке величезне щастя випало наступним покоління – 69 років мирного життя в Україні та 70 на Дніпропетровщині.
Так, саме 70 років над нами тихе, мирне небо. Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, мріяти, жити. Але потрібно завжди пам’ятати, якою дорогою ціною завойоване наше щастя.
Вчитель
Війна … Вам, учні, це слово відомо лише з історії, розповідей ветеранів-фронтовиків, зі спогадів про суворі минувші дні. Я впевнена, якщо комусь із вас довелося чути розповіді людей, котрі пережили це страхіття, то ви слухали з завмиранням серця, як якусь незвичайну страшну історію. Давайте й ми з вами на нашому уроці згадаємо ті страшні події, ті незвичайні подвиги, щоб потім пам’ятати про них усе життя.
Учень 2.
22 червня 1941 рік, о 4-ій годині ранку, коли вся наша країна спокійно відпочивала від денних турбот, фашистська Німеччина, без оголошення війни, вчинила варварський напад на нашу Батьківщину. Саме в цю чарівну ніч ворожі бомби і снаряди впали на мирну землю. Україна стала ареною жорстоких смертельних боїв: 57 дивізій, 1500 літаків, 1200 танків були направлені на неї…
Учень 3.
Минули дні і роки пролетіли,
А дня того забуть ніхто не міг.
Тут навіть сосни з горя посивіли,
Тут навіть камінь плаче край доріг.
Хіба ж забудеш, як палили хати?
Гойдались мертві у страшній петлі,
І на шляху валялися хлоп’ята,
Багнетами прибиті до землі.
Хіба ж забудеш, як сліпого діда
В звірячій злобі витягли крізь дим.
До танків прив’язали людоїди
І розірвали надвоє живим.
Учень 4.
Фашисти хотіли зруйнувати все, що було створено розумом та працею людей. А що вони хотіли зробити з самим українським народом? Частину його знищити, а частину перетворити в рабів.
Учень 5.
Село горить, валує чорний дим,
Пожежа в небі аж регоче.
Упала мати на поріг… і їй
Вже не розплющить більше очі.
Шість місяців дитяткові лише,
Воно шука матусі груди.
Покривджене воно не зна іще,
Що більше матері не буде…
Учень 6.
Влаштовувалися десятки тюрем, таборів для військовополонених, в яких знущалися жорстоко і бездушно над нашими людьми. Фашизм приніс з собою звірства, розруху, голод, сльози, смерть. У страхітливому вогнищі війни народилися мільйони героїв, чиї подвиги стали легендою і вічно житимуть у віках, викликатимуть захоплення і велику шану всіх наступних поколінь вільних і чесних людей світу. Є герої відомі всім, є герої – маловідомі, а є – і взагалі нікому невідомі. Але ж значення подвигу, його цінність, вимірюється не знаменитістю. На знаменитість ніхто із героїв в ті моменти і не розраховував. Просто вони знали і завжди собі повторювали: "Якщо не я, так хто ж…” І з молитвою на губах, з ім’ям матері, дружини чи дитини, солдати здійснювали неймовірні подвиги.
Наші люди проявили неповторну мужність, відстоюючи волю і незалежність своєї Батьківщини.
Учень 1.
За героїчні подвиги у Великій Вітчизняній війні звання Героя Радянського Союзу удостоєно понад 11 тисяч чоловік. В числі відважних захисників Вітчизни були і діти.
Привели його на світанні
У багнюці всього, у крові
Захлиналися постріли дальні,
І дрижали бліді вартові.
Мов примари, гайдалися тіні,
На колисках скуйовджених віт.
І було партизану-хлопчині
Вісімнадцять – не більше – літ.
Учень 2.
І хоч були вони зовсім юними і їм дуже хотілося жити, вчинки їх були вже не дитячими, зневажливо ставилися до своїх мучителів і ні за яких умов, навіть, коли йшлося про життя чи смерть, вони не зраджували своїх друзів, свою Батьківщину…
Очі з лоба вилізли дико
Надірвався і тріснув крик
– Хлопець виплюнув кашу в пику
Свій навіки німий язик.
Розстріляли його на світанні
За селом у глибокім рові…
І вставало, немов повстання,
Ранком сонце в його крові.
Учень 3.
Діти війни… Війна забрала в них отчий дім, материнську ласку, батьківську турботу, безхмарне дитинство і юність, а найголовніше – позбавила права жити. Не можна забути сповнені тугою їхні очі, опухлі від голоду животики, опущені в німому відчаї головки і маленькі рученята, які міцно тримали свою єдину іграшку. А скільки останків дітей, їхніх іграшок було розкопано після війни на подвір’ях шкіл, чи знайдено в попелі згорілих будинків. Гнів перехоплює подих при згадці про ці страшні звірства фашистів.
Тож давайте пом’янемо загиблих хвилиною мовчання (хвилина мовчання).
Вчитель :Грізні роки Великої Вітчизняної відходять в історію.
Вже 70 років минає з того часу, та пам'ять людська не забуває нічого...
Переслідуючи фашистські полчища, в другій половиині грудня 1942 року війська Південно-Західного фронту і лівого крила Воронезького фронту з боями підійшли до території України. Зоря визволення прийшла й на українську землю. 18 грудня 1942 року було вибито гітлерівців із села Півніка Луганської області. Майже 2 роки велись запеклі бої за визволення України. Перемога над фашистською Німеччиною складалась із цілої низки великих і малих перемог...
ІІІ. Визволення України та перемога над фашистською Німеччиною.Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942-лютий 1943),яка поклала початок корінному переломі у війні на користь СРСР.
18 грудня 1942 р. радянські війська звільнили перший населений пункт України – село Півнівку Луганської області. Особливого успіху добилися війська Степового фронту на харківському напрямку. Вони оточили місто з трьох боків і в ніч на 23 серпня 1943р. почали штурм. Так було визволено один з найважливіших промислових центів України. Війська Центрального фронту 21 вересня звільнили Чернігів. 23 вересня радянські війська визволили Полтаву.
Жорсткі бої у Донбасі. Німецькі війська створили тут міцну оборону по річці Міус. Радянські війська скориставшись тактикою вогняного валу, 18 серпня прорвали оборону противника, а 22 вересня Донбас було повністю очищено від німців
. На території Дніпропетровської області форсування Дніпра, захоплення плацдармів на правому березі здійснювалося силами двох фронтів 2-го та 3-го Українського.
Перед військовими частинами 2-го Українського фронту під командуванням генерала армії І. С. Конева була поставлена задача оволодіти плацдармами
переважно на території Верхньодніпровського та Криничанського районів.
12-27 вересня 1943 року 1-а гвардійська армія звільнила Амур-Нижньодніпровський район та лівобережну частину Дніпропетровська. У боях на цьому напрямку загинув командир 152-ї стрілецької дивізії генерал-майор В.П. Каруна.
У ніч з 25 на 26 вересня у районі сіл Войскове – Вовниги почалося форсування Дніпра. Загін солдатів 25-ї гвардійської стрілецької дивізії кілька днів відбивали сильні атаки фашистів. Битва за Дніпро, котра почалася поблизу села Військове, продовжувалася майже місяць, до 23 жовтня 1943 року. 28 днів радянські воїни захищали невеликий шматочок рідної землі: 6 км. вздовж лінії фронту та 7 км. углибину.
Вранці 25 жовтня 1943 року 152-га стрілецька дивізія оволоділа Краснопіллям та Кайдаками, а 39-та стрілецька дивізія – Лоцманською Кам`янкою. До опівдня цього ж дня Дніпропетровськ був повністю звільнений від гітлерівських окупантів.
Визволивши Лівобережну Україну і Донбас радянські війська у другій половині вересня 1943 року вийшли до Дніпра. Німці створили тут глибоку оборону. 21 вересня 1943 року радянські війська переправились через Дніпро південніше Києва в районі с. Великий Букрин. Згодом радянські війська створили цілий ряд плацдарму на правому березі Дніпра. Запланована операція по визволенню Києва мала розпочатися з наступу радянських військ саме з Букринського плацдарму. Але місцевість плацдарму не дозволила успішно розкрити наступ, тоді було вирішено перенести головний удар північніше Києва, з Лютезького плацдарму недозволено успішно цей удар був для противника несподіваним. У ніч на 6 листопада 1943 року бої розгорнулися на північних околицях Києва. О 4 годині ранку 6 листопада 1943 року столиця України була визволена від ворога.
У грудні 1943 року почався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні. 8 січня 1944 року було визволено Кіровоград. Вирішальне значення мало оточення і повний розгром Корсунь-Шевченківського угруповання німецьких військ. Операція почалася 25 січня 1944 року, а 28 січня радянські війська замкнули кільце оточення. У ньому опинилося близько 80 тис. солдатів і офіцерів противника. Німці намагалися за будь-яку ціну вирватися з оточення, але всі спроби були марними. 17 лютого 1944 р. оточене угрупування противника було знищено. Німці втратили 55 тис. вбитими і понад 18 тис. полоненими.
Перемога під Корсунь-Шевченківським відкрила радянським військам нові можливості. У лютому-березні 1944 р. були звільнені від окупантів Рівне, Луцьк, Проскурів, Чернівці та багато інших міст. Радянські війська, форсувавши Південний Буг та Дністер, 25 березня 1944 р. вийшли на державний кордон з Румунією. Бойові дії було перенесено на її територію.
Успішно діяли радянські війська в ході Криворізької операції. Були звільнені міста Кривий Ріг, Херсон, Одеса(березень-квітень 1944 р.). 8 квітня, після тривалої артилерійської та авіаційної підготовки війська 4-го Українського фронту і окремої приморської армії перейшли у наступ. 10 квітня ворога вибили з Одеси. 13 квітня вони здобули Сімферополь. 9-го травня 1944 року був звільнений Севастополь, що фактично означало звільнення Криму. 27 липня було визволено Львів.
24 грудня розпочався загальний наступ в Україні, в якому взяли участь найбільші фронти.
Нових успіхів досягла Червона армія і під час літнього наступу. Оточивши під Бродами 8 дивізій противника радянські війська 27 липня 1944 року визволили Львів. Завершальною операцією по визволенню України стала Карпатсько-Ужгородська битва. 27 жовтня німецькі війська були вибиті з Ужгорода, а наступного дня - з решти населених пунктів Закарпаття.
У перебігу Карпато-Ужгородської операції відбулося визволення від фашистської окупації території України в її довоєнних кордонах. А на останній стадії операції радянські війська очистили від ворога Ужгород і 28 жовтня завершили визволення Закарпатської України.
8 травня 1945 року німецько-радянська війна завершилася капітуляцією Німеччини. 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії завершилася Друга Світова війна.
Майже два роки тривала битва за визволення України. Вона була оплачена нечуваними людськими втратами
Дорогою ціною дісталася нам Перемога. Я знаю, що пройдуть роки, змінюватимуться люди, покоління і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття, але я впевнена, залишиться пам’ять про них, про їхні подвиги, про ту жорстоку і бездушну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо і горе на нашу українську землю.
І від нас усіх залежить, щоб це залишилося у пам’яті наступних поколінь. Бо без пам’яті немає майбутнього. Уклонімося ж тим, хто поліг у бою… Хто покрив рідну землю собою.